Історія ліцею
На мальовничих берегах річки Сорока розкинулось село Городок, що входить до складу Іллінецького району, Вінницької області'. Відомостей про давнє минуле села Городок є досить мало.
Питання про походження назви села остаточно не з’ясоване. Є різні міркування з приводу цього. Одна з версій доносить до нас відомості про те, що до нападу татар у XIII ст..село Городок було невеличким містечком -пригородком міста Кальника. Під час нападу монголо-татар Кальник був зруйнований. Залишилося лише південно-східне передмістя. Та оскільки воно було невеличким, його і назвали Городком.
Інші історичні джерела свідчать про те, що с. Городок було засновано в 1612-1625рр.
І входило воно до Гранівської волості. Називалось по-польськи - Грудек.
У 1887році в приміщенні колишньої католицької церкви волосний писар організував перший клас церковно-приходської школи на 20 учнів. Через три роки в селі вже існувала трьохрічна церковно-приходська школа на 40 учнів. Такою школа залишалась до жовтня 1917 року.
Змінювались вчителі. Щорічно школу закінчувало 8-12 учнів. Екзамени вони складали при Слободищанській школі. Школа продовжувала перебувати у руках церкви. Через відсутність вчителів школа деякий час пустувала. Весною 1918р. в село прибув вчитель Михалевич Павло Андрійович. Він організував початкову школу і запровадив навчання українською мовою. .
У 1919 році в селі з'явився учитель Добровольський П.М. Він разом з Михалевічем П.А. організували вище початкову школу, яка проіснувала до 1922р. У вищепочатковій школі було 4 класи (4-7кл). Навчатись у них ходили учні із сіл Китайгород і Чортория. Навчалось 18-20 учнів. Кількість учнів щорічно збільшувалась. Призначались нові вчителі.
Чотирьохрічна школа з 1924р. розмістилась у пристосованих приміщеннях поміщицького будинку. Чотирьохрічною школа залишалась до 1935 року. З 1935 року школа переросла в семирічку. Перший випуск сьомого класу був у 1938 році.
С. І. Побігайло з виконавцями ролей п’єси «Наталка Полтавка»
На той час у школі навчалось 180 учнів. Із 1928 року у школі досить добре була поставлена культмасова робота, яку очолював Побігайло Сава Іванович.
З року в рік культура і освіта в селі зростали. У школі збільшилася кількість учнів.
І вже перед війною у школі було 238 учнів.
Мирне життя і праця людей були перервані війною. Життя в селі завмирало. Ненависть до жорстокості і свавілля окупантів піднімала людей на боротьбу з ними. З утворенням партизанського загону до його лав вмить вступила вчителька школи Гумалюк Марія Тарасівна.
Та прийшов довгожданий день визволення, а з ним і повернулось мирне життя.
Відновила свою роботу і школа. З початку вона була чотирьохрічна і учні продовжувавили навчання у Китайгородській середній школі. З 1951 року школа стала семерічною.
Випуск учнів 7 класу Городоцької семирічної школи 1955 рік.
В цей час розгортає свою роботу клуб. Учні і вчителі тягнуться до участі в художній
самодіяльності. У 1955 році утворюється сільська бібліотека. Бібліотекарем був Марчук Михайло Володимироч
Приміщення нової школи, введеного в дію
1 вересня 1966 року.